Партнер по сцені, який говорить твоєю мовою

Довгий час blablabla читав твої сцени дев'ятьма мовами. Якщо ти працював однією з них - добре. Якщо ні, тебе зустрічав голос, який намагався імітувати твою мову, але з чужим ротом. Уяви актора в Сеулі, який репетирує корейську сцену з партнером, що звучить ледь по-американськи. Достатньо, щоб використати. Надто мало, щоб забути, що він там є.

Це мене турбувало більше, ніж я показував. Я будував цю штуку спочатку датською, для себе, а потім спостерігав, як актори в місцях, де я ніколи не проходив кастинг, намагаються пристосувати її під мови, якими вона ще насправді не говорила.

Тому ми продовжили роботу. Каталог тепер налічує понад вісімдесят голосів, і вони читають понад сімдесятьма мовами. Застосунок доступний скрізь, у кожному магазині, і перекладений на десятки мов. blablabla вийшов у світ тихо, як і більшість справжніх речей. Без банерів. Голоси просто почали з'являтися.

Чому голос партнера важливіший, ніж здається

Ти репетируєш не у вакуумі. Ти репетируєш проти того, що чуєш.

Коли партнер відповідає в неправильному темпі або ставить наголос не на тому складі, твоє вухо підлаштовується до нього без твого відома. Ти вчишся відраховувати репліку від ритму, якого не буде в кімнаті в день аудишну. Під час репетиції здається, що все нормально. Потім ти приходиш на кастинг, жива людина читає з власною інтонацією, і щось їде на пів-такту вбік, а ти не можеш пояснити чому.

Партнер твоєю мовою виправляє те, що ти навіть не помітив. Паузи падають там, де паузи й мають падати. Питання підіймаються так, як вони підіймаються в цій мові. Ти перестаєш управляти партнером і починаєш його слухати, а це і є ціль. Інший голос повинен зникнути, щоб твоя репліка стала єдиним, що є в кімнаті.

Понад вісімдесят голосів - мовою, якою ти працюєш

Ось де ми зараз. Понад вісімдесят голосів. Понад сімдесят мов. Кожен персонаж у твоїй сцені отримує окремий голос, підібраний під роль. Не один монотонний оповідач, який читає всі партії в одному регістрі.

Сімдесят - це просто цифра на сторінці, тому ось що це означає на практиці. Данська, шведська, норвезька, фінська - по всьому Скандинавському регіону. Німецька, французька, італійська, іспанська, нідерландська, польська - по решті Європи. Чеська, словацька, угорська, румунська, хорватська, російська, українська. Арабська, турецька, іврит, гінді, тамільська. Японська, корейська, мандаринська, індонезійська, малайська, в'єтнамська, тайська. Португальська з обох боків Атлантики. Це коротка версія.

Тому якщо ти репетируєш рідною мовою, шанси дуже великі, що вона є в каталозі. І він продовжує рости - бо це та частина застосунку, яку я найбільше хочу завершити.

Правильна мова - це ще не все. Потрібен правильний її варіант.

Цим я тихо пишаюся, тому скажу прямо і рухатимуся далі.

Правильно взяти мову - це мінімум. Актор за дві секунди чує, чи голос з його середовища, чи це турист на прохідній. Паризька сцена, прочитана з квебекською французькою, не так - і жоден не-актор цього не помітить, а кожен актор помітить одразу. Тому каталог іде на рівень глибше за просто мову.

Французька є паризька і квебекська. Португальська - бразильська і європейська. Мандаринська - материкова і тайванська. Арабська - в гольфській, левантійській і єгипетській версіях. Англійська - американська і британська. Партнер не просто говорить твоєю мовою. Він говорить нею приблизно звідти, де відбувається твоя сцена.

Більшість інструментів для репетиції дають тобі англійську і хіба що кілька європейських голосів зверху. Я розумію чому. Це велика робота для акторів, які в будь-якому разі переважно проходять аудишни англійською. Але чимало акторів проходять аудишни не англійською, і "приблизно підходить" - дивна вимога до людини, чия вся робота полягає в різниці між "приблизно" і "точно". Тому ми не зупинилися на легких мовах. У цьому вся ставка, власне кажучи, і вона тиха. Ми воліємо, щоб партнер просто звучав правильно, а не щоб ми розповідали, яке це розумне.

Якщо робота з мовою, яка не є твоєю першою, - це окремий виклик, я написав про це окремо в репетиції сцен не рідною мовою.

Розподіл інших ролей

На практиці ти майже не думаєш про це. Завантажуєш сцену, вказуєш, яка роль твоя, і інші персонажі розподіляються самі - підібрані за мовою і за тим, чоловіча роль чи жіноча. Найчастіше на цьому все.

Коли ні, відкриваєш список голосів і переки́даєш. Послухай кілька, обери того, хто звучить як людина, з якою ти граєш. Брат має звучати як брат, а не як рекламний буклет. Повна картина того, як це вписується в репетицію, - на сторінці функцій.

Потім запускаєш сцену. Інші голоси вимовляють свої репліки твоєю мовою, з акцентом, що належить до твоєї історії, і чекають, мовчки, поки ти закінчиш свої. Скільки б часу це не зайняло.

Той актор у Сеулі тепер має корейського партнера. Актор із Сан-Паулу - бразильського, а не лісабонського. Паузи падають там, де мають. Ніхто більше не імітує чужу мову. Це все, що я коли-небудь хотів від голосів: відійти вбік і дати тобі грати.

Якщо хочеш ширшу картину роботи без партнера по сцені, все є в повному гіді про репетиції на самоті.