blablabla - для редакторів і преси

blablabla почався з пропущеного дзвінка. У Elias наступного ранку був кастинг, а знайти когось для читання іншої ролі не вдалося. Репетиція через голосові нотатки здавалася неправильною - говорити поверх власного запису це не гра з партнером. Кращий партнер для репетицій мав існувати, а якщо ні - його треба було створити.

Перша версія - проект вихідного дня. Читала репліки іншого персонажа і чекала, поки ти скажеш свої. Ось і все. Коли актор вперше використав її і сказав "це справді працює" - проект став серйозним.

Золоте правило з'явилося рано і ніколи не змінювалося: ніколи не перебивати актора. Без підказок, без зайвого тексту - застосунок чекає нескінченно під час ходів користувача. Кожне рішення з того часу виміряне цим правилом.

Під капотом вбудований конвеєр поєднує детектор голосової активності на Core ML із розпізнавачем мовлення Apple і набором карт еквівалентності для кожної мови. Карти найважливіші для скандинавської класики - актор, що грає Ібсена чи Гольберга, не повинен отримувати низький бал за правильно вживану архаїчну лексику. Мало застосунків може розповісти таку історію.

Сьогодні blablabla використовують актори в Скандинавії та Великобританії - від абітурієнтів театральних шкіл до практикуючих кіно- і телеакторів, що готують selftape. Застосунок свідомо залишається проектом однієї людини - майстерність застосунку відображає майстерність тих, хто ним користується.